Бджільництво
Кормова база бджільництва зон україни та типи медозборів

Кормовою базою бджільництва даної місцевості називають угруповання рослин, що ростуть навколо пасіки і з яких бджоли збирають нектар та пилок. Ці угруповання можуть бути природними (медоноси лісів, лук, заплав, лісових прогалин) і штучними (фруктові та ягідні насадження, баштани тощо). Одні рослини (люцерна, липа) дають бджолам переважно нектар і їх називають нектароносами (медоносами), інші (вільха, ліщина) забезпечують тільки пилком і їх називають пилконосами.

 

 

 



Визначення нектаропродуктивності рослин.

Визначення нектаропродуктивності рослин. Існують різні методи прямого визначення кількості нектару в рослинах. Метод мікропіпеток. Мікропіпетка — це трубка із легкоплавкого скла довжиною 5—6 см з капілярним конусоподібним кінцем довжиною 10—15 мм і діаметром вхідного отвору 0,25 мм. На широкий кінець надівають гумову трубку із скляним наконечником. Капілярний кінець піпетки вводять у квітку до зіткнення його з краплею нектару.



Вологість грунту. Фактори, що впливають на виділення нектару медоносними рослинами.

Вологість грунту, при якій більшість медоносних рослин найінтенсивніше виділяють нектар,— 50—60%. При підвищенні цього рівня концентрація цукру в нектарі і його виділення зменшуються. Нектаровиділення припиняється також у надто посушливе літо. Всі медоносні рослини краще виділяють нектар на родючіших грунтах, багатих на поживні речовини. Проте вони різняться за певними вимогами до ґрунтових умов. Так, на більш легких грунтах переважають верес і гречка, глинистих — конюшина біла, кислих — чорниця, костяниця і т. д.



Нектаропродуктивність рослин. Фактори, що впливають на виділення нектару медоносними рослинами.

Нектарник має декілька шарів невеликих, округлої форми клітин, вкритих епідермісом. Нектар надходить на поверхню нектарника через спеціальні отвори в епідермісі або просочується через пори стінок його клітин. Розміщуючись тонким шаром, нагромаджується в трубочках, заглибленнях. У деяких рослин він стікає з поверхні нектарника в так звані шпорці.
Залежно від розміщення на рослині, нектарники поділяють на дві групи: квіткові та позаквіткові. Квіткові, як правило, бувають на всіх частинах квітки (частіше всього біля основи зав'язі й тичинок), позаквіткові — на стеблах, листі, прилистниках, черешках.



Бджолине гніздо

Життя бджолиної сім'ї тісно пов'язане з гніздом, в якому складаються і зберігаються запаси корму, вирощуються молоді бджоли, матки й трутні. Бджоли доглядають, чистять, охороняють, ремонтують гніздо, а залишившись без нього, спрямовують зусилля на його відтворення, відбудову.



Поведінка бджіл в сім'ї та їх льотна діяльність

Відомо, що форми активності кожної особини зумовлені їїспадковістю. Досить розвинена личинка стимул для її запечатування, брудна комірка — сигнал до її очищення, голодна личинка-знак до її годівлі бджолами віком не менше трьох днів, причому годівля різним кормом залежить від віку личинки. У бджіл-робітниць з 8-го по 18-й день-найінтенсивніше виділяється віск, який вони використовують для будівництва стільників.



Жало — орган захисту бджіл. Тіло медоносної бджоли

bee sting

Жало — орган захисту бджіл. Основними елементами жалоносного апарата є жало й дві отруйні залози — велика і мала (рис. 3). Жало складається з середньої непарної частини — саночок, двох стилетів і трьох пар пластинок. Саночки в основі розширені й утворюють бокові відростки— дужки. На кінці продовгуватих пластинок знаходяться м'які вирости, вкриті хітиновими волосками,— щупальця жала.

 

 

 





Сайт Садовник дома - это рекомендации и советы фермерам, информация по ведению огородничества, садоводства, виноградарства. обслуживание агротехники / 2017-2019