Рубрикатор сайту

Рекомендуємо

Бджільництво

Бджільництво
Основні медоносні і пилконосні рослини. Кормові трави. Бджолярство

Кормові трави. Еспарцет посівний (Onobrychis sativus L.) — трав'яниста багаторічна рослина з родини бо-бових. Має малооблистнене стебло з прикореневою розеткою листків. Останні складні, непарноперисті. Квітки зібрані у суцвіття. Окремі квітки великі, рожеві або червоні. Плід — нерозкривний біб.



Основні медоносні і пилконосні рослини

Медоноси польових, кормових та овочевих сівозмін. Лікарські рослини. На Україні в умовах інтенсивного ведення землеробства дикорослі медоносні рослини майже відсутні, за винятком медоносів пасовищ, сіножатей, лісів. За цих обставин бджільництво в господарствах може розвиватися винятково за рахунок сільськогосподарських медоносних культур. З них найбільш перспективні для бджільництва гречка, соняшник, ріпак, еспарцет, коріандр і деякі інші.



Кормова база бджільництва зон україни та типи медозборів

Кормовою базою бджільництва даної місцевості називають угруповання рослин, що ростуть навколо пасіки і з яких бджоли збирають нектар та пилок. Ці угруповання можуть бути природними (медоноси лісів, лук, заплав, лісових прогалин) і штучними (фруктові та ягідні насадження, баштани тощо). Одні рослини (люцерна, липа) дають бджолам переважно нектар і їх називають нектароносами (медоносами), інші (вільха, ліщина) забезпечують тільки пилком і їх називають пилконосами.

 

 

 



Визначення нектаропродуктивності рослин.

Визначення нектаропродуктивності рослин. Існують різні методи прямого визначення кількості нектару в рослинах. Метод мікропіпеток. Мікропіпетка — це трубка із легкоплавкого скла довжиною 5—6 см з капілярним конусоподібним кінцем довжиною 10—15 мм і діаметром вхідного отвору 0,25 мм. На широкий кінець надівають гумову трубку із скляним наконечником. Капілярний кінець піпетки вводять у квітку до зіткнення його з краплею нектару.



Вологість грунту. Фактори, що впливають на виділення нектару медоносними рослинами.

Вологість грунту, при якій більшість медоносних рослин найінтенсивніше виділяють нектар,— 50—60%. При підвищенні цього рівня концентрація цукру в нектарі і його виділення зменшуються. Нектаровиділення припиняється також у надто посушливе літо. Всі медоносні рослини краще виділяють нектар на родючіших грунтах, багатих на поживні речовини. Проте вони різняться за певними вимогами до ґрунтових умов. Так, на більш легких грунтах переважають верес і гречка, глинистих — конюшина біла, кислих — чорниця, костяниця і т. д.



Нектаропродуктивність рослин. Фактори, що впливають на виділення нектару медоносними рослинами.

Нектарник має декілька шарів невеликих, округлої форми клітин, вкритих епідермісом. Нектар надходить на поверхню нектарника через спеціальні отвори в епідермісі або просочується через пори стінок його клітин. Розміщуючись тонким шаром, нагромаджується в трубочках, заглибленнях. У деяких рослин він стікає з поверхні нектарника в так звані шпорці.
Залежно від розміщення на рослині, нектарники поділяють на дві групи: квіткові та позаквіткові. Квіткові, як правило, бувають на всіх частинах квітки (частіше всього біля основи зав'язі й тичинок), позаквіткові — на стеблах, листі, прилистниках, черешках.



Бджолине гніздо

Життя бджолиної сім'ї тісно пов'язане з гніздом, в якому складаються і зберігаються запаси корму, вирощуються молоді бджоли, матки й трутні. Бджоли доглядають, чистять, охороняють, ремонтують гніздо, а залишившись без нього, спрямовують зусилля на його відтворення, відбудову.



  «     1     2     3     »  



Сайт Садівник вдома - це рекомендації та поради фермерам, інформація по веденню городництва, садівництва, виноградарства. обслуговування агротехніки / 2017-2018